Будете жити окремо 😁

Не подружитесь?)

Єдине, я переживаю, що вона почне цікавитися чимось іншим — і нам доведеться відщепитися ще по разу, щоб задовольнити вже нас обох…

Хочу, щоб у мене була ще одна я — щоб ми разом обговорювали всіляку фігню і сходили з розуму

Виходить що шиза усюди 🙂

Тааакк 😱

Уявімо трьох: ботан, хуліган і похуіст. Хтось спиздив телефон — усі троє підозрювані. Один винний. Про що кожен думає? Як поводяться? Чому? Уже на цій простій сценці можна трохи з’їхати з розуму, граючи за кожного по черзі у своїй голові. А тепер уявіть у масштабі книжок з десятками персонажів…💀

Тепер я розумію, чому у деяких письменників шиза. Втримати в голові декількох людей з різними характерами, поглядами і мотивацією — те ще завданнячко. Задавати собі питання по сто разів на главу: а як би ці різні чуваки вчинили, якби були там? Що б відчували, робили? Просто уявіть. Це зносить дах.

Квітнуть мої перші орхідейки 👵

Дякую 🫂

Та то ж таке, головне щоб вам було в радість. А то деталі 😌✨

Обирайте горщики для рослин за розміром кореневої системи. Тут рослини ще маленькі, а горщики — завеликі. Субстрат після поливу буде погано просихати, і коріннячко може загнити. Отака порада 👵

Якщо ви вірите всім коментарям в інтернеті — ну що ж, це ваш вибір :)

В інтернеті знайшла 😁

Шоб не було піздєжу — робим всьо по чіртєжу, начінається піздьож — демонструємо чіртьож 😁

Домашка

Та ну…серйозно?

Так можна друга покликати, хіба ні?)

Це так мило 🥰 хочте пораду?

Починаю розуміти чоловіків, які не хочуть серйозних стосунків і цінують холостяцьке життя. Робота, дім, PS — і нічо більше не треба.

Дякую і обіймаю 🫂✨

Якщо так подумати, то ви напевне маєте рацію…👀

В еміграції все трошки складніше, особливо коли єдині близькі — це родичі. І їх не хочеться втрачати. Але я стараюсь не піддаватись. Просто іноді оцей неприємний післясмак від відмов. Хоча і схоже на те, що вони потроху це приймають.

Щоб не відчувати себе відлюдьком

Та воно наче не «аж настільки», але було б простіше, якби не доводилося постійно скіпати пропозиції «посидіти».

Всі ознаки що маєте гарну компанію :)

Я можу випити трохи. Келих вина до вечері або Маргариту. Тобто рідко, щось смачне і в дуже малій кількості. Більше просто не хочеться. А потім, коли відмовляюся від добавки, доводиться ловити ці «розчаровані погляди»…

Та всі дорослі, зрілі…але відчуття що без цього «клею» може зіпсуватися спілкування. А я цього дуже не хочу, бо то не просто друзі, то родичі.

Ви хоч раз відчували сором за те, що не любите набухуватися в компанії, не маєте тяги до алкоголю й до «погульбенити з друзями в п’ятницю»?
Бо я — да, відчуваю. І це не тому, що я якась «нетакуся». Просто фізично не хочеться пити.
Хочу полюбити бухати.

Блін, краще б уже випускний 😁