New sound for Prom.ua! ✨
We kept the iconic “Prom-pom-pom,” but made it warmer & more melodic.🎵
No jazz clichés (hi, competitors👋) — just bright, simple, human vibes.
🎯Result: 3 fresh takes on audio logo + a brand track that works even in 6-sec pre-rolls.
Full case: vp-production.com/en/works/prom
Today @vldpltnkv.bsky.social and @rkruchek.bsky.social are going to Lviv for the Games Gathering. 🚈
And, of course, their talk is a must. 🤭
So come to Water Hall on Sunday, April 6, at 12:00 to learn how to create a soundtrack that your players will definitely remember!
#gameaudio #gamedev
Я досі пишаюся цим вибором 🥰🤝
У нас є гурт, а в гурту – музика. ✨
Here are some fun facts about our team:
🔸 @rkruchek.bsky.social is meowing in signature notifications of monobank, Ukrainian mobile banking;
🔹 Appa the Dog is barking in the robota.ua (job searching platform) app;
🔸 @vldpltnkv.bsky.social has an alter-ego in the @foxtailgame.com.
#gamedev
Нещодавно @vldpltnkv.bsky.social і @rkruchek.bsky.social завітали на подкаст «Ранній доступ», щоби поговорити про ігрове аудіо в усіх його проявах. 🎮
У найкращих традиціях подкастів розмова вийшла довга і змістовна. 🤓
Дивіться-слухайте за посиланням: www.youtube.com/watch?v=e3iW....
#геймдев
А ось і випуск! Приємного перегляду/прослуховування. 🙌
www.youtube.com/live/e3iWd-o...
#gamedev #indiedev #gamemusic #sounddesign #геймдев
@vpproductionaudio.bsky.social | @rkruchek.bsky.social
Дякую, можливо, колись десь після всіх карʼєрних звершень осяду на виноградниках, буду своє робить. 💪
Більшу частину менеджерили, але регулярно виходили на рівні пахати. 🫡
Дякую! 🥰
Це ось сет з минулорічного gamescom. ✨
Люблю яскраві макіяжі, особливо за те, як вони допомагають мені в роботі. Коли вимальовую всяке на конференції, легше починати розмови з людьми і вони мене краще запамʼятовують ггг
Косметика глембі – це взагалі топ для всіх веселих макіяжів. ✨
Я висвітлила основні моменти з моїх спогадів, але насправді їх значно більше. Ця частина життя була і залишається для мене дуже важливою, переоцінити вплив цих трьох років на моє становлення як людини важко.
Ставте п'ять вподобайок, і я розкажу, як двічі ледь не від'їхала на виробництві)))))))
Наступні роки були +- такі самі, але дещо комфортніші, бо, як я вже написала, з бізнесом ставало все краще.
Коли я навідалася в гості аж у 2023 році, майже не впізнала цех. Тут фотки на тому ж самому винограднику з різницею у 8 років.
Також у 2016 році я вперше відвідала салон вина, стояла на стенді та трьома мовами нескінченно розказувала про наші вина. Паралельно дегустувала все підряд і під вечір голова тупо гуділа.
Ну а після завершення двох найінтенсивніших тижнів із 10-12 годин на ногах, починався процес бродіння і тут мої активності трошки сповільнювалися. Я набирала сусло на аналізи, їздила в лабораторію, ну і мила-мила-мила все підряд: резервуари, прес, транспортери…
Найкраща частина всіх зборів – хавка опісля. Отут піцца, але часто то був тупо хліб, якесь мнясо, сир і, звичайно, вино. Але напузанітися знатно – це завжди було про свято кінця збору врожаю, там Бобінети завжди проставлялися для всіх робітників і друзів, які допомагали.
Улюблений збір винограду в мене теж трапився 2016 року. Ми тоді поїхали збирати недостачу врожаю на чийсь напівзакинутий виноградник. Підйом о 5 ранку, о 5:30 стався НАЙСМАЧНІШИЙ круасан в моєму житті, ще гарячий, в темряві, перед 4 годинами роботи в -3 градуси серед колючих чагарників.
Окрема любов – пси на виноградниках.
Оце вже 2016 рік, я обдираю емаль з нових-старих резервуарів. Ненавиділа цю роботу.
А осьо модний транспорт – роздовбана вантажівка, яка ледь їхала, і трусило її постійно і завжди. В наступні роки, до речі, з бізнесом стало краще і її, як і більшість обладнання, замінили.
Оце прес, його я теж мила регулярно. Треба було залазити всередину, привіт клаустрофобії! Пізніше його замінили на іншу модель, без ланцюгів всередині, стало краще!
Далі – прийомка винограду, тут мій головний обов’язок був мити все, що тільки миється. Найбільший виклик – це ящики, в яких доставляється виноград. Їх зазвичай було декілька сотень, майже щодня протягом десь двох тижнів.
Тут я постійно була вся мокра, а руки-ноги – в синцях.
Ось це – ланч, обов’язкова частина будь-якого збору, бо жерти хочеться знатно. До речі, у французів “швидкий” перекус – це десь сорок хвилин. У циган – значно менше, тому я відчувала спорідненість душ.
А це спогади про мій перший збір врожаю, коли я дізналася, що секатор ну дуже боляче ріже руки. Та і взагалі, зайняття це фізично дуже виснажливе, а твої сусіди по збору – комахи та місцеві цигани, які працюють ТАК швидко, що не знаєш, нащо взагалі ті комбайни для винограду існують.
Тут теж складська робота – етикетування та розкладання пляшок у коробки.
Оце – розвага диявола ака розлив вина в пляшки. Я стояла на прийманні пляшок і годинами в скаженому ритмі забирала їх зі стрічки і складала в спеціальні ящики. Взяла-нахилилася-встала, взяла--нахилилася-встала, крепатура в боках трималася ще десь зо дні три.
Ось тут моя перша складська робота: я воском запаюю пляшки з вином на експорт.
Мої обов’язки були вкрай різноманітні, в першу чергу через те, що родина Бобінет спочатку взагалі не розуміла, куди мене приткнути)))
Далі фотки мене-малечі за різними активностями.
