Спершу пояснювала без схеми. Потім з. І вони такі - ти що думала ми це без схеми зрозуміли б? Тоді я додала відео з гнізда. Пазл склався.

Пояснювала друзям що сталося з Лелекою Грицьком.

Як українською overthinking?

наддумання? (надмірне думання + думання над думками, надумати собі)

надтодумання?

перепередумання?

обдуманювання?

дурмання?

Допоки цей пошук роботи не завершиться, не зможу заспокоїтися. А поки в мене massive overthinking.

Чекаю на відповіді з інтерв’ю, ніби найбільший краш в світі має мені написати.

Я перетворилася на людину яка фотографує клумби бо гарні.

Дякую!

Не знаю що за вірус зараз ходить але він збив мене з ніг капітально і водночас дуже вчасно: всі важливі дати на роботах були цього тижня і всі дивовижним чином стали неважливими в порівнянні зі здоровʼям.

Хворіти не класно, але класно отримати таку перспективу хоча б.

Кожного разу коли йду на класний концерт відчуваю мов хвилею цього звуку-присутності-спільності мене мов очищає від усього буденного.

Щоб робити музику треба дуже дуже повільно жити мені здається, інакше вона не може до тебе прийти, бо немає входів.

Це Vitamin String Quartet яких я слухаю ще зі школи і вони в мене на роботі сьогодні виступали. Школярка я б дуже здивувалася звісно всьому що в моєму житті зараз так легко дається.

І які у вас ще є інсайти? Я теж помітила дуже заповільнений ефект

Але що дає стійкості - те що вибір зроблений і курс взятий.

В мене немає внутрішнього вагання чи можу я робити цю роботу плюс своє мистецтво.

Бо я знаю що певним чином можу, але навіть якщо ні - цей рік для роботи, стабільності, рутини, певної захищеності. І окей поставити щось на паузу.

Останні кілька тижнів я проходжу інтерв’ю, чекаю на інтерв’ю, думаю як співставити дати, як казати ні, як казати так, що робити з теперішньою роботою, ментально готуюся до відмови, до згоди, до угод, до домовлянь про зарплати - і мене це все неочікувано дуже виснажує.

В мене в житті доволі стабільний стан, і загалом немає емоційних гойдалок.

Але як тільки я це помічаю і думаю, як цікаво що все так нейтрально і рівненько попри те що стається в житті - через день-два мене накриває.

Це означає мабуть що десь щось я сильно репресую, і оцей рівний стан це маскує.

В мене точно минуло захоплення лікарнею і настала втома. Хоча загалом я почуваюся щасливою тут і часто ловлю себе на думці як мені тут добре.

Але уявивши ще два роки тут я задумалася.

Оце з останнього: гості спали так, впала стеля, але буває й гарне.

Але правда в тому, що я вже чекаю переїзду, я хочу змін, але я не поїду звідси сама. Тримають: ціна, локація, люди, простір, можливості, унікальність, спільнота.

І я зрозуміла що я не одна чекаю цих змін. Ми всі трошки чекаємо коли треба буде виїхати, але не можемо зробити цей вибір самі.

Бо в чому catch-22: якщо ми тут тимчасово, то немає чого вирішувати проблеми, щось вимагати від компанії, дуже перейматися прикростями, чи навіть сваритися через побутові дрібниці.

Можна трохи закрити очі на все що некомфортне, бо нащо вкладати зусилля - завтра це може бути взагалі неактуально.

Я маю відчуття що ми будемо скоро переїжджати з цієї guardianship лікарні, але хтось хто має більше інформації сказали мені, що думають що ми тут ще надовго.

І до мене трохи дійшло, що те що це місце «тимчасове» і «ось ось» мені подобалось більше, ніж те що ми тут ще можемо жити роки.

Курочка

Через те що я подаюся на підвищення на своїй роботі я мушу тепер податися на 100 інших робіт щоб мати щось про запас. Вороття назад немає, час фултайму прийшов до мене.

Фріланс це було добре і плідно але я змучилася шукати роботи постійно і не знати чи буде робота наступного місяця чи ні.

4 композиціі

Я в такому зараз будинку де точно якісь бріджертони жили колись

Телефон саботує моє «ї» - постійно виправляючи його на «і». Я знаю хто за цим стоіть.

Я всім постійно детально розказую рецепт пʼяної вишні, бо маю надію що хтось це запам’ятає і зробить мені пʼяну вишню (пляцок).

В мене такий рух цього року і стільки конфронтацій, зміна напрямку роботи, закінчення проєктів, нелегкі але рішучі особисті розмови. І всюди чесність і зміни.

Я зазвичай значно повільніше рухаюся по життю, тому не знаю чи це добре чи погано.

Зрозуміла, що коли лягаю подрімати, то завжди впоперек ліжка (або в інший бік якщо ліжко маленьке). Тому що якщо дрімати в тій самій позиції як я сплю, можна зіпсувати собі нічний сон.

Ні! Там теж про стелю?

Це стара будівля де постійно латають дах. І коли нарешті прилатають якийсь один його шмат - починає текти інший. Оце певно наша черга прийшла.

Подейкують що сама лікарня за час існування не витримала і тому зʼїхала і продала землю.

Цей день настав і в нашій лікарні (де ми живемо) обвалилася стеля. Ми дивилися як це ставалося і було дуже красиво і нестерпно.

Я деколи кажу - «не кажіть так при мені», якщо це ситуація де я маю не багато впливу, але якщо змовчу то наче мовчки погоджуюсь з їхньою думкою.