Подругу забрати вдалось, але він знає мою адресу і не впускав мене у мій підʼїзд, бо хотів зайти разом з нами у квартиру, яку знімаю Я.
Не знаю, чи вдасться нам завтра звідси вийти, бо очевидно він буде чекати нас під підʼїздом.

А знаєте що зробила поліція? Ні чо го, немає побоїв - немає справи. Це ваші сімейні розбірки. А те, що він військовий у відпустці з двома контузіями і перевіз через кордон ніж, яким погрожував - то нічо. Ще й каже, що лишиться у Польщі і не повернеться на службу…

Колись мої будні будуть схожими на нормальні, але це не точно

Кул (ні) сторі як до подруги завалився її колишній чоловік, закрив її в квартирі і погрожував, забравши телефон, а я тим часом намагалась її звідти витягнути й викликала поліцію

Сфоткалась з квітами подруги і шо тепер)))

Дякую 🥺

Дякую 🥺

В цьому стані я пробула пів року. Мою менталку підтримував тато і найближчі люди, які розуміли, що зі мною відбувається. Якщо чесно, то я не вірила, що настануть дні, коли я перестану плакати… Друзі казали, що вони сумують за мною, хоча приходили на роботу майже щодня. Я сховалась від усіх.

Я здалась, але мусила підняти себе на ноги. Я закрила кавʼярню, не даю собі лежати у ліжку. Змушую себе вставати і активно проводити час. Мої панічки майже зникли, я почала дійсно щиро посміхатись і зайнялась своїм здоровʼям (фізичним і ментальним). Тримаюсь. Вже краще.

Я не могла бачитись із друзями, бо в будь-який момент мене накривало і я потім годинами не могла заспокоїтись. Рідні не хотіли говорити зі мною по телефону, бо я ревіла нонстоп 24/7. Свої вихідні я проводила у ліжку не встаючи навіть поїсти. 👇🏼

Я почала стресувати не лише через кавʼярню, а ще через здоровʼя. Потім мені накинули ще одну погану новину зверху і привіт панічні атаки. Я прокидалась у сльозах, працювала зі сльозами і лягала спати в такому ж стані.👇🏼

Рік тому мені лікар заборонив стрес. Я його важко переживаю і ледь не опинилась в лікарні.
Я загнала себе знову. Організм відчув і намагався дати мені відпочити. Я хворіла від жовтня по середину грудня без дня з хорошим самопочуттям. Корона, потім якийсь вірус, запалення очей, спина, коліна, зуби 👇🏼

Розповідаю кул сторі:
Я закрила кав'ярню.

Передісторія:
Пів року тому я прийняла це рішення вперше, але мене всі переконували, що я витягну, що все стабілізується, але хоч я бачила, що ні - все ж дослухалась до думки зі сторони, а не до своєї. Це було помилкою. 👇🏼

Ви не просили, але я висплюсь і розповім, чому я була в депресії (реальній) і яке рішення прийняла, щоб з неї вибратись

З поверненням мене 💁‍♀️

Вже на шляху, щоб повернутися сюди 🙃

Не забувайте тіки в четвер пити каву з корицею, може мільйон впаде, who knows

Я не знаю, що має статися, щоб тут зʼявилися пости про успішний успіх, бо поки я дуже вдало йду на дно і тягну за собою всіх інших.

Це останній мій допис, де я жаліюся і поки я не виберуся з цього стану, я не буду зʼявлятися у соц мережах, отак от 👋

Випадково розбила градусник, приїхали
Добре, що не ртутний

Дякую 🥺

Якщо ви це бачите, то опублікуйте випадкову фотографію з телефону без пояснень

Я не знаю, як ви осилили 2 години на велосипеді, бо в мене ломило мʼязи і кістки настільки, що мені було боляче навіть лежати 🥵

Я ледь витримала це пекло. Довелось кликати сестру мене рятувати. Збили до 38,7 і я ніколи б не подумала, що буду радіти такій температурі

38,7 зараз
Пробую збивати, не знаю чи допоможе

Чекаю поки працівниця прийде і їду додому
Думала витримаю, але температура не збивається

Лише сьогодні

Мені все тіло ломить, дуже дивне відчуття, коли ніби навіть кістки болять 😵‍💫

Я так приперлась на роботу, але мене всі додому відправляють лікуватися 🥲

Спонсор сьогоднішнього дня: закладені вуха, холодно і жарко одночасно, слабкість і червоні очі 🫠

В мене такий ненормований графік, що я не завжди знаю, коли субота і неділя 😂

Середа і четвер - два моїх вихідні від роботи дні. Золотої середини немає. Я або лежу весь день із серіальчиками, або бігаю Краковом без зупинки

Мені просто важко