Хз чи вкрала, але -

те, як мене бачить пінтерест:

1. character
2. creature
3. color
4. crystal

✌️

Ха ра шо

Показую, поки єдине, своє освітлення в хаті.
По можливості, не забудьте відпочити на вихідних та під час свят 🫶

Останні робочі дні бі лайк

Миколай зглянувся і прийшов раніше

План на вихідні

зараз і без світла і без тепла. Правильно, моя.

Зараз ходжу з кутка в куток і топаю ногами, бо нічого з цим не можу зробити.

Всім гарних вихідних.

Вимкнули світло об 11:00, хоча мали б о 14:00. О 11:10 показали змінені графіки. А в мене після робочого тижня вся техніка розряджена.
Ооо, а ще через перемикання світла частина міста залишилася без опалення, бо стрибок напруги пошкодив електрообладнання. Вгадайте яка частина міста ⬇️

Робота🥲 дуже багато всього і мене не вистачає. Та і особливо говорити нічого.

a cat is standing on its hind legs with its paws up and the words yes ma 'am written below it . ALT: a cat is standing on its hind legs with its paws up and the words yes ma 'am written below it .

Буду постити меми раз на два тижні щоб не відчувати провину за свою відсутність

😌

Рік чекала на 10 жовтня щоб це написати

Якщо вам сумно, просто нагадую, що ви як сьогоднішня дата 🤭

Нарешті вихідний і я напишу всьо що я думаю за то ібуче життя. І перше - йобані кацапи. Луплять з самого ранку, і вчора шахеди були. Вихідні проходять дуже весело і продуктивно.

«Мама хотіла відмінити заняття, але я сказала що треба їхать, треба було похвалитись що отримала на тесті 12/12».

На цій історії тримається моя остання нервова клітина сьогодні.

І так, ось це все не новина, багато в цьому живе, але блядь… чому саме наші діти? Чому знов ми?

Ти пропускаєш це все через себе і розумієш що в них забрали дитинство. Вони вже звикли роками не бачити рідних, покинути дім, сімʼю, друзів, ВСЕ і поїхати. Я ледь не плакала коли учень сказав що знає що таке Мак в Харкові, він його не «застав». Так собі причина для сліз, але якщо задуматись..

Тепер вже увалило десь в мене. І я ніяк не осягну чому це продовжується? Вони розʼєбали все що могли. Чи все ж вирішили і місцевих для приколу по кошмарити.

А накрило мене через це все, бо більшість моїх учнів або живуть в прикордонних областях, або переселенці. ⬇️

Йобані сука кацапи, це щось.. сьогодні пиздували з 2 дня і ледь не до вечора.
Мала урок офлайн, знов десь увалило, благо мала бойова духом (бо живе в районі який вічно кошмарять) і така «ви не переживайте, я не злякалась, і ви не лякайтесь, все буде добре».
⬇️

А потім сама ж шкодую, бо пожертвувала своїм спокоєм.

Висновок такий: забити все ж таки хуй і обрати себе. Як вони це роблять коли сунуть свого носа і ображають словами, так я і у відповідь. Тільки не словами, а тишею. І все.

Не те що я. І тоді чому не пишу, не дзвоню, не хочу приїхати. Бо почнеться одне і теж. В них тільки два питання що на лічном і коли я одумаюсь і знайду роботу. Бо як це мене ніхто ні їбе ні на лічном ні на роботі.

З матірʼю зараз мінімізувала спілкування, бо ще чомусь мені її і шкода. ⬇️

кудись їхати і щоб в мене був головний якийсь недоумок який буде говорити мені що я лайно. Люба родино, для цього в мене є ви. Просто блядь відчепіться і дайте жити. Я сама плачу за своє життя і від вас нічого не хочу. То яка вас в біса різниця? Але як же не встануть пораду, бо вони ж життя прожили⬇️

Останнє що мене «тригернуло», чергове ТАК А ЩО ТИ ЗНАЙШЛА РОБОТУ/ПІДРОБІТОК? Блядь а я що зараз роблю? Саме моє звільнення відкрило скриньку пандори. Тотальне не сприйняття того що репетитор теж робота і я бляць працюю. Важко. Просто вдома. Але ні, треба обовʼязково трудова⬇️

Єдине що воно в мені досі сидить. Блокування бабусі полегшило життя, а блокування і обірвання звʼязків з матірʼю я ще не уявляю. Не дуже і хочу. Бо це ще можна врятувати і щоб було обом норм. Тільки от треба щоб мене почули. Раз і назавжди, не так як зараз, ок ок, а через пів місяці знов за своє.⬇️

Коли кажеш що цей вчинок/слова тобі не приємні - ок, добре, а потім знову якась фігня. А потім ой тобі нічого сказати не можна.

Так, бо момент втрачено. Давним давно, коли мені була потрібна матір її не було, я стала «їжаком». А тепер коли хтось згадав за мене, мені вже не дуже і треба⬇️

Продовжуємо подкаст на тему «батьки і діти». Чомусь мама не може прийняти мою самостійність, те що є питання, які мені можуть бути не приємні, що я сриймаю поради лише коли прошу. І як тільки ти починаєш відстоювати свої кордони «ОЙ ТОБІ І СЛОВА СКАЗАТЬ НЕ МОЖНА», а були спроби сказати нормальні? ⬇️

Щодня