таксист так здивувався, що я пристібаюсь, що стало трохи сумно

ще через те, що обстріл дуже близько був, коти страшно перелякались і блювали
в такі моменти радію, що в мене коти, а не діти

який сьогодні йобнутий день, просто сил нема

відчуваю себе отак

всі розмови про швидкий вступ такі, наче ми вступати почали позавчора, а не роками вже (з пройобами), але готуємось

він би ще спитав чого не бʼють по дитсадкам і електроінфраструктурі

він

так заїбало кожну ніч від кошмарів прокидатись

мммм фідбек японською

треба продавать їм наше повітря
ранок в степах
світанок біля моря
гірській морозний день
північний ліс в сезон грибів
сільська дорога влітку

скоро буде повітря за окремі гроші

😔😔😔

I do it for them

хочеться на побачення, але страшно знайомитись, так одна і сиджу

і коли ти не забуваєш кожного дня, то якогось окремого відчуття особливості саме цього вже не виникає, але хоч інші згадують, то теж нам добре

просто справа в тому, що кожен день — той день

не можу рефлексувать, не можу не рефлексувать, просто якийсь день-пустка

чи можете ви там залишитись на тиждень як в санаторії

I’m in my weird shit performative era

приємно поговорити з [redacted] про знищення русні на робочих зідзвонах по роботі

Hmmmmm

шлях українського дизайнера веде до мілітарних проєктів

останні місяці роблю штуку для одної такої компанії яка робить різні приколи класні і так хочеться попросити прикол для підрозділу друга, але це так не працює

такий поважний урукхай і не може за жопу вхопить

як же круто (і ніхто не намагається вкусити)

там текст типу «люблю тільки тебе почуй мене серце болить не забуду я як кохали ми»

таксист слухає АІ слоп з АІ кліпами, але українською

як же страшенно сумно

Image of Tarhiel standing where he is normally laid out cold. Dialogue boxes say "I don't know how to explain to you that you should care about other people".

та світло вже зранку закінчилось, поки піцца не вартує підйому на 15 поверх (поки що)

вона