Нарешті собес. От зараз почнеться, запишу його собі, бо впевнений шо завалю, але для треніровки треба розуміти де плаваю.

Так.

Це якийсь піздос. Помінки-свадьба-помінкі. Мені взагалі здається що я тупо перестаю бути емпатичним.
А ще в мене тупориліша відмазка чому я не ходжу на все це. Бо в мене нема костюма(а не тому що я хочу памьятати їх живими).

У мого брата свадьба. Вони зробили відео звьязок щоб я хоч так побачив. Але коли вся сімья встала в коло щоб обійнятися, а я лише спостеригав, мене розьїбало.

Ага, работа та русня))

Для мене їжа стала функцією. Я більше не вигадую чогоб такого приготувати та спробувати. Тількі найпростійші рецепти, щоб не голодать, та швидко робить. Мене це трошкі пригнічує.

Але побочки топ. Квест принести 10 заліза на Марсі, виявився офігеннем політичним детектівом.
В деяких квестах є декілька прям різних концовок, і деякі тайні, бо треба почитати, та подумати. Такого мало.
В мейн квесті теж було декілька цікавих моментів, але це його не витягнуло. Тупо скіпав діалогі

Та воно щось не дуже смачне. Я випив три бокала і вже не хотів(

Starfield - хуіта. Пройшов мейн квест. Тод Говард підор. Сюжет говно. Раджу усім хто хоче залипати в цю гру, спочатку її пройти, а потім вже починати грати (будувати авонпости, кораблі, проходити побочкі). Я так і буду робити, бо грати ще хочу, але нікому не раджу в це грати. Це для беседкодрочерів.

Мені потрібні друзі, щоб пройти Baldur's Gate злим шляхом і саме повною пачкою. Щоб всі відкрили своє темне, а ще подивитися як гра з цим впорається

Тут можна писати що твітер все більше мені нагадує фейсбук по якімось інтрігам, вратопостам, та хейту?
Щось я дуже вже далеко відь цього, і взагалі не цікаво.