spacenews.com/space-force-weighs-vulca...

Blue Origin ще веде New Glenn до сертифікації, для якої потрібні чотири успішні орбітальні польоти, а невдача на третьому 19 квітня додала невизначеності. Тож якщо місія не зав’язана на цих прискорювачах, Space Force спробує проштовхнути її вже зараз — бо вибір у них помітно звузився.

Керівник Space Systems Command генерал-лейтенант Філіп Гаррант прямо сказав, що ця історія вплине на наступний раунд контрактів програми National Security Space Launch: один збій — і зсувається весь графік. Третій гравець потрібен, але й тут все хитко.

Прямі виведення на GEO і важчі корисні навантаження без кількох прискорювачів не полетять. Частину місій уже віддали SpaceX, і схема з двома постачальниками запусків для нацбезпеки звелася до одного.

Vulcan може літати з нулем, двома, чотирма або шістьма твердопаливними прискорювачами, тож у Space Force хочуть перетасувати маніфест запусків. Уперед можна посунути нижчоенергетичні місії — наприклад, партії супутників для Space Development Agency на низьку орбіту.

Ракета все одно вивела корисне навантаження на геосинхронну орбіту, але далі Vulcan поставили на паузу: Space Force, ULA і Northrop розбирають телеметрію та зображення, а дати повернення немає. Обхідний шлях дає сама архітектура носія.

Space Force розглядає запуски Vulcan без твердопаливних прискорювачів від Northrop Grumman. Один із них дав аномалію 12 лютого на місії USSF-87 невдовзі після старту.

Європейський марсохід поступово віднаходить шлях до Червоної планети

Місія Rosalind Franklin перейшла на наступний етап реалізації і, схоже, буде запущена на надважкій ракеті компанії SpaceX.

https://thealphacentauri.net/166115/

Якщо для Землі сильний вплив на магматичну еволюцію мають вода чи вуглець, то для Меркурія ту ж роль грає сірка. Маленька планета, а хімію підкрутила так, що доводиться переучуватися.

phys.org/news/2026-04-sulfur-rich...

Результат: розплав тримається довше, а кристалізація зсувається до нижчих температур. З цього випливає доволі жорсткий висновок: мантія Меркурія тверділа за правилами, які земними аналогіями нормально не поясниш.

На Землі сірка переважно зв’язується із залізом. На Меркурії заліза мало, тож сірка шукає нових партнерів і чіпляється до магнію та кальцію — елементів, які в земних породах зазвичай сидять у силікатній сітці разом із киснем. Коли сірка частково підміняє кисень, ця сітка слабшає.

Схема проста: змішати потрібні компоненти в маленькій скляній ампулі, виставити умови під Меркурій і спостерігати, що робить розплав. Так вони фактично притягнули планету в лабораторію, бо прямих зразків із Меркурія в нас досі немає. Далі почалась хімія, через яку все й цікаво.

Постдок із лабораторії геохіміка Радждіпа Дасгупти Єшен Чжан змоделював розплав Indarch і синтезував аналог меркуріанських порід у камері високих тисків і температур.

За складом він дуже схожий на Меркурій — породи з малою кількістю заліза, великою часткою сірки й таким самим сильно відновленим хімічним станом. Меркурій у цьому сенсі взагалі екстремал: це найвідновленіша планета Сонячної системи.

Геохіміки з Університету Райса підійшли до задачі творчо: замість зразків із самої планети вони взяли метеорит Indarch, що впав в Азербайджані у 1891 році.

Магма Меркурія, багата на сірку, поводиться інакше, ніж земна: вона кристалізується за нижчої температури і довше залишається рідкою. Для планети, яку ми бачили лише під час двох прольотних місій, це дуже важлива підказка про те, як у неї взагалі застигала мантія.

Та, можливо, найважливіше — дізнаєтеся, як саме людство, настільки крихітне на фоні величезних пустот Всесвіту, знаходить можливість вивчити про нього так багато. Лекція відбудеться в суботу, 25 квітня, о 12:00 за адресою м. Львів, вул. Князя Романа, 6, “Дім Звуку”.

Темна енергія, темна матерія, загадка походження Всесвіту — все, що вже вивчили та над чим ще мізкують космологи. Ви почуєте про інструменти та методи сучасної космології, про виклики, про її успіхи та абсолютні провали останніх десятиліть.

Львів! В рамках лекторію "Світло Науки" незабаром пройде лекція "Космологія - наука найбільших часово-просторових масштабів Всесвіту". На цій лекції ми зануримося в найближчу історію та сучасний стан справ науки, що вивчає Всесвіт на найбільших просторово-часових масштабах — космологію.

Найприємніше для дослідників — тривалість: хвилини даних замість 5 секунд у вежі вільного падіння чи 25 секунд на параболічному польоті. Для місячного житлового модуля така різниця дуже швидко стає питанням виживання.

https://phys.org/news/2026-04-moon-prone.html

Саме це й перевірить експеримент FM2, який полетить на Місяць у межах CLPS. У герметичній камері підпалять чотири зразки твердого палива, а процес у реальному часі зніматимуть камери; окремо стежитимуть за тепловим випромінюванням і вмістом кисню.

На Місяці картина може бути ще підступнішою. Гарячі гази там теж підніматимуться, але значно повільніше, тому кисень підживлюватиме полум’я без швидкого потоку, який на Землі інколи просто зриває горіння. Через це матеріал, що тут ледве проходить перевірку, на Місяці здатен горіти дуже довго.

Тому NASA проводила великі пожежні тести Saffire у відстикуваних Cygnus, де палили зразки бавовни, скловолокна, тканини й акрилу. Полум’я там іноді повзло проти потоку повітря і сильніше нагрівало тонші матеріали.

На МКС вогонь збирається у майже сферичні плями, росте повільно й живиться переважно вентиляцією. Вимкнути вентилятори не рятує: дещо просто тлітиме до повторного доступу кисню.

Нинішній стандарт NASA-STD-6001B дуже земний: біля нижнього краю вертикально закріпленого зразка тримають полум’я завдовжки шість дюймів. Якщо матеріал прогорів більш ніж на шість дюймів угору або з нього капають палаючі частинки, тест провалено. На орбіті така перевірка вже кульгає.

Дослідники з центрів NASA Glenn і Johnson разом із колегами з Case Western Reserve University хочуть подивитися, як у місячній гравітації горять матеріали для майбутніх житлових модулів.

Місяць може виявитися пожежонебезпечнішим, ніж показують земні тести, і NASA готує для цього окремий експеримент прямо на поверхні.

phys.org/news/2026-04-source-pyth...

Поки пакет повністю протестований для електронних коефіцієнтів дифузії під дією вістлер-хвиль у повністю іонізованій холодній протон-електронній плазмі. Далі туди можна додавати інші типи хвиль, інші частинки й інший склад плазми. Для моделей радіаційних поясів така відкритість давно напрошувалась.

PIRAN, створений разом з Лос-Аламоською національною лабораторією, Університетом Ексетера та Нортумбрією, написаний цілком на Python, легко читається, легко змінюється і вже відтворює результати класичних перевірених кодів. Плюс у ньому є обидва основні методи таких розрахунків.