Якщо вам здається, що я приходжу сюди тільки понити, вам не здається.
Posts by пані Маруся
Треба посміхатися людям, а мені хочеться вити вовком
Хочеться сісти і плакати
Сьогодні той ранок понеділка, коли всім від мене щось треба. А мені треба, щоб ніхто не чіпав мене
Будильник на всю кричить, щоб я вставала.
А я кричу до телефону: «Та не ори, мене вже розбудили».
Боючись втратити одне, часом можна втратити усе
Я за сьогодні написала стільки текстів і постів, що хочеться викинути телефон і не брати його до рук місяць
Вчасно зайшла раз в ніколи))
Оце?
Сейм 🤝🏻
згадую про цей акк коли дуже треба понити…
Лягла спати в пів 10, бо втомилася і треба виспатися
2 ночі: оре тривога, прокидаюся і не можу заснути + тихо
3 ночі: та похуй, піду спати
Ранок часом починається не з кави, а з сліз після розмову про мобілізацію з друзями.
Часом дуже хочеться, аби хлопці поруч перестали бачити в мені «кента» і «свою чувіху», а почали бачити дівчину 🙃
Хочеться, щоб вперше в житті «чуйка» мене підвела
Не накручуватися — найважче завдання, яке я зазвичай провалюю.
Сьогодні день тих, хто витримав. Не витримав бетон.
Честь і слава захисникам Донецького аеропорту!
Нас пів країни залізобетонних!
youtu.be/rA-XxxKKmNc?...
колись ми багато жартували з друзями, що я так добре організовую події, що можу зробити будь-що: від презентації до фестивалю, від дня народження до похорон.
так от, мушу сказати, що тепер мені не смішно. організовувати похорони і вечори памʼяті дуже єбано.
Проспала новий рік, тож якщо все так і далі піде, то весь рік спатиму.
Як це відгукується 🫂
Обіймаю вас, пані
Зустрічати світанки в дорозі досі трепетно і захопливо.
А чого ні?)
Просто так буває, нікого не чіпаєш, а потім розйобуєшся з ніхуя в момент.
згадала про блускай, аби вам нагадати: раптом ви не бачили, ми з волонтерами затіяли облаштування інклюзивного туалету на ВЛК і гардеробу. Долучайтеся, будь ласка
Задонатити можна за посиланням на банку: send.monobank.ua/jar/78iYP2rQoG
Або за офіційним рахунком фонду: bit.ly/46EPGn8.
18 листопада в районі Вербового загинув Сергій Павліченко. Сергія і його батька Дмитра засудили за вбивство судді Зубкова. Ультрас Динамо проводили акції на їх підтримку. 24 лютого 2014-го Рада ухвалила рішення про звільнення політв’язнів, зокрема Дмитра та Сергія Павліченків.
Наслухалася Tember Blanche з Назвою і різко захотілося знову перечитати улюблені поетичні збірки
що у вас тут, розказуйте?
Один з волонтерів купив та «підвісив» для інших волонтерів ВЛК квитки на наш показ «Дня Незалежності».
Дуже розчулена і втішена яку спільноту нам вдалося збудувати.
Я готова буду відати пані Марині інвайт від мене, як тільки зʼявиться)