Привіт, блакитне небо!

Маленька гарнюня на фото зараз шукає сім'ю, є можливість доставити її по всій Україні

Будь ласка, поширте цей пост, давайте допоможемо малечі 🥹🩷

www.instagram.com/p/C-qIvNRNIF...

Айва. Родина трояндових, підродина мигдалевих. Будемо варити варення. Додамо корицю й волоські горіхи, саме так нам подобається, так смачно. А поки фото, бо дуже гарна.

Знайши час. Холодно ж.

Точно. Бо навіть ім'я Алісія. Знає що блакитна кров, тому й виламонюється))). А ще ж любима усіма вдома, їй гарно в нас.

А це наша котеса:

Україна відзначає славетні свята – Свято Покрови Пресвятої Богородиці, День захисників та захисниць України, День українського козацтва! Нехай Божа Матір накриє вас своїм покривалом і вбереже вас від бід і напастей.

У нас сусід (дідок за 80) чечітку б'є, і співає "Бесаме Мучу".

А хто тут шукав психологічну підтримку для мешканців окупованих? t.me/ceta_ukraine ось організація займається. Тегніть, хто бачив, кому потрібно

Вноград це не зовсім те, чого хотілося б.

Доброго ранку смачного сніданку ✨

Коли із постійних російських бомбардувань вже вистроюється якийсь примарний графік, і стає зрозуміло що є можливість відключитись від реальності (раніше це мало назву "заснути") можна дістати пласку подушку із пам'яттю, та міцно відрубитись. Відрубитись до наступої тривоги. Яка не забариться.

Взагалі мені до вподоби, не тривкі, осінні, терпкі роздуми.

Цікаво. Мені до вподоби таке. Пошукаю.

Добре. А ви що скажите про автора, щоб зрозуміло стало? Бо зацікавило, а ще не шукав.

Бл.ть. Я хочу це знати!

Ого. Так, це вже цікаво. І навіть добре що мені цікаві такі люди. Правда ж.

Зрозуміло. Тема цікава, авторка не відома (мені). Але від цього тема не стає менш вагомою, та цікавою. Можливо навіть і авторка не погана.

Навіть не знаю про що ви. Про яку там Токарчук. Навіть фрейдисти вже у ср.ці сидять, бо застарі. Можливо дім і відображає матку. Можливо дім відображає взагалі цілисність сутності як фізичної оболонки Хто зна.

У психоаналізі, коли аналізують сни людини - будинки, будівлі, кімнати завжди означають саму людину.

А виборчого права не позбавлять. Щоб вони їх ще понавибирали.

Гінеколог на вас повинен дивитися через призму фізіології, а не як психолог, сексолог чи мораліст. І якщо вам здається що вона скривила "козю морду", уявіть що в неї на голові чобіт, і вона втратить для вас "засуджуючий вигляд". Уявіть кому вана така потрібна, ну може тому у кого на голові дрюшляк.

Плюси.
Піч – потужний магічний артефакт, символ села.
Ти не поставиш її в своїй смарт квартирі.
Щось, навколо чого будується життя в зимові місяці, вона гріє, вона пахне теплом, на ній просто неймовірно круто лежати.
А ще вона годує.
Борщ, птиця, сушена риба на сіні. Це магія!
Окремо про хліб⬇️

було запашно і затишно. Поряд дрімав чорно-білий кіт Васька. У дніпропетровській області у родичів, у селі де вони тоді жили, пічи були схожі, але груба була не суцільною із стіною, а стояла окремо з піччю. А за нею був простір де ставили лави, застилали матрацами, подушками, спали покотом із дітьми

гудзиками, яких було безліч у старій торбі. А ще було цікаво лежати на лежанці, слухати плітки сусідки, яка прийшла за чимось позичати, лежати і колупати нігтем білену крейдою стіну.
Баба сварила нас малих, що ми колупали стіну, бо на стіні залишались процарапані довгі борозди. Варився борщ, у хаті⬇️

У бабці у селі, на березі колишнього Каховського водосховища, пічи були інакші. На них варили їжу у чавунках, які ставилися у отвори зверху. Знизу було піддувало, була збоку духовка. Ще була велика груба, яка гріла й сусіднью кімнату, і лежанка. Ми дітьми гралися взимку на теплій лежанці старими ⬇️

Джур-Джур🇺🇦

Кримськотатарська назва Curcur має декілька варіантів походження, скоріш за все, це просто звукоподражання звукам водоспаду.

Також є версії походження від вірменського Ջուր - вода, і з іранських мов, наприклад, сучасне перське آب جاری - вода, що біжить.

Теж з друзями там були десь років 25 тому. Ночували у наметі над цим водоспадом. Там є туристична велика стоянка. Гарні спогади, місця казкові, вода яка стікає річкою між гір, а потім падає у водоспалі Джур Джур холодна й прозора. Навколо старезні дерева, багато кізилу, й чисте повітря.Найкращі часи

А ноччю ийцо качат, те шо за 17 гриван. До самит ранк.

Жахіття. Колись таке огидне жахіття читав у романі японського письменника Рю Муракамі "Паразити". А це ще в Україні...

По самі яйця.