перший сезон непогано, я б навіть сказала прогресивно - бо де ще жінок за 45 показували б в бойових сценах.
другий сезон - закінчилось ніфіговим поворотом, АЛЕ
я випадково заспойлерила собі ще попередні сезони (мій улюблений персонаж одружується), бо зайшла на імдб, і далі буде НЕСТИСЬ (не він)
Нарешті дооформила чохол 🩷🤍💖
Почала дивитись Grimm 1й сезон і 11 серія про Лєну Марченко - красиву жінку, яка одружена на ніякому зовнішньо чоловікові. Дуже хотілось закричати "Удівітєльно пахнєт" в екран (сезон 2011 року)
Знайшла вайб 🩵🧜♀️✨
youtu.be/ieczAKKdLzg?...
Дивлюсь відео, де сша-нка дивується як вони пережили "антиутопічні" роки пандемії де (жах!) треба було вакцинуватись (!) і не можна було виходити на вулицю. Оце бідосі канєшно, як же ж їм важко, як же ж вони хочуть повернути 2016й.
Вперше бачила чергу, з якою не справлялись працівники.
(А ще термінал самообслуговування не видав чек і мій круасан помилково віддали іншому чоловікові - добре, що натомість зробили новий, ще свіжіший💅)
Тобто бонусна серія 2 сезону Пісочного чоловіка це про те як Смерть стає манік піксі дрім гьорл для занудного суіцидального еко-хуя?
Мдааааааааааааааааааа.
Маю визнати – мені потрібен масік, шоб купив срібний ніж від Стерненка та гуземи за 15 к грн.
(Ігноруємо, шо безкнопковий смартфон мені теж потрібен)
Що ж #моєвперше
Бачила як накрили баригу і тупо весь його стаф виклали на підвіконня - я стільки шприців тільки в лікарнях бачила, але от мішечки і зіпки наштовхнули на думку, що він не "просто хвора людина з ліками".
youtube.com/shorts/m5Y_S...
Побачити чергу в Круасани на вокзалі о 5й ранку я була не готова і мені щиро шкода працівників, які всю ніч на ногах.
Сьогодні, 4 листопада, в Україні відзначається День залізничника. В цілому розвиток залізниці у Криму це цікава тема, але не те щоб сильно захоплива для широкої авдиторії.
Інша справа вузькоколійки!
Доволі цікава стаття про цю професію
2й сезон закінчився епічно і логічно. Абсолютно не зроз чому його продовжили ще на 3 і 4й, якщо дивитись на сюжет сьогодення (ігноруючи сюжет подій 1995го)
Ок, 2 сезон 5 серія - стався мем "перед кажною грою ми ходим в церкву"
Десь на 3 серії 2 сезону з'явився Еладжа Вуд, але хз чи я хочу дивитись шо там ще півтора сезони (хоча вікіпедія обіцяє цікаве в 3 сезоні)
пупупу. (сподіваюсь, не спройлерю нікому нічого)
фінал 1го сезону відповів на питання куди поділась ще 1 виживша (вціліла фізична оболонка ще нічого не значить)
22 дні замість 7-14 вказаних на сайті. Що ж - тепер у мене є телефон!
Він досі не прийшов
Дивлюсь Шершні 1 сезон. На 7 серії підозрюю, що головний шантажист - чоловік Шони (він шось самий безпонтовий)
Чекаю кнопковий телефон на 12 андроїді вже 9 днів (так, з Китаю)
Як же вона заїдає в голові, кайф
Нова Пошта вселяє надію
Бахчисарай🇺🇦
Кримськотатарською Bağçasaray, по вимові ближче до "Баг'часарай".
Загалом, цікавий досвід після постійного залипання годинами в ютубі, півтори години фільму здаються дуже швидкоплинними.
Типу реально - чого хотіли українські жінки протягом століть? Кохання, здоров'я, гарної вдачі, процвітання родини - і навіть історії про відьом мають ідею літньої жінки, що перетворюється на молоду, з винятком Панночки з Вія.
Що цікаво, мене реально змусило замислитись звідки це бажання "вічної молодості" - і чи наскільки цей концепт притаманний українським казкам, бо вперше одержимість героями цією ідеєю я побачила в книжках Лізи Джейн Сміт про Царство Ночі (вампіри, перевертні та відьми).
Вперше за довгий час передивилась Смерть їй личить (і зрозуміла, що люблю Меріл Стріп).
Відчулось як красива мила казка про любовний трикутник, абсолютно поверхнева і просякнута бажанням молодості.
