На щастя, те що я пишу тут, не прочитають певні люди.
Мені страшно від того, що я накоїв із самим собою за ці два роки. Я багато чому навчився, став кращою людиною ніж був, оточив себе неймовірними людьми і намагаюся робити хороші речі. Але наскільки ж багато болю я вижив на інших.

Мій інстаграм має буквально два типи контенту:
- Нікіта тусує в Києві з кєнтами.
- Війна.

Я наче типовий молодий хлопець, що переїхав з провінції до Києва: знімаю квартиру з другом, ходжу на каву з дівчатами, знайомлюся з новими людьми. Десь так і уявляв молодість в дитинстві.
Але не думав, що буду прокидатися виснаженим від кошмарів про людей, які мене позбулися.

Реалії спілкування після 20 років:
Якщо хочеш поспілкуватися людині через кілька днів, то пишеш їй сьогодні, аби вона встигла накопичити ресурс на відповідь тобі.

Дуже складно звикнути до того, що люди можуть зробити боляче, нанести травму і позбутися тебе, а пропрацьовати і жити з цим доводиться самостійно.
І в мене це абсолютно не виходить.

Дві людини відповіли, з ними ми побачимось.
Третьої людини в моєму житті більше немає.
Не цього я очікував.

Сумно обіймаю вас, пані🫂

Окей, я розумію, що кожна людина може бути зайнята і не хотіти відповідати зараз, але ми з моєю клінічною тривожністю вже за крок від петлі.
Ну не три людини ж одночасно, блять.

Я вже не витримую з цим вступом. Я вже і гроші проїбав, але нервів набагато більше. Різні люди кажуть різну інформацію.
Це нестерпно.

Друже, бажаю тобі успіху!

Я з усіх сил намагаюся використовувати своє вигорання для того, аби щось дивитися. Нормально не дивився фільми чи аніме більше року, а тепер дивлюся щось кожного дня і отримую величезне задоволення. Особливо зараз цікавить азійський кінематограф. Так багато чого хочеться подивитися.

Черговий сюр, який я не можу осягнути:
Зранку був обстріл і кілька разів прилітало біля мене, що стало вагомим аргументом перенести роботу і більше поспати.

Єдине хороше, що залишилося від дівчини, яка мене продинамила два роки тому - вона показала мені класні кав'ярні в Києві.

АХАХАХА
Та ти шо, якби я був проти, що інші люди п'ють, Дімона зі мною вже давним давно б не було

Познайомилися в потрібний момент)

Ти, на щастя, не застала період прям концентрованого романтичного ниття на початку повномасштабки

В залежності від того, коли люди підписалися на мій Твіттер, вони могли бачити різні його ітерації:
- Нікіта ниє про кохання
- Нікіта розповідає про обстріли Нікополя
- Нікіта розповідає про комікси
- Нікіта дивиться кіно
- Нікіта гуляє Києвом

Ой, ну що ти🤭

Я раніше вів Твіттер як місце, де можна чесно і щиро нити про своє життя-буття, але зараз там на мене підписані класні люди, що мені подобаються, і якось незручно😞

Друже, дякую тобі ❤️

АХАХАХАХАХАХАХАХАХВХАХА
ДРУЖЕ, ЦЕ КРАЩЕ, ЩО Я БАЧИВ

Як для людини, втомленої від соціальної взаємодії, в мене забагато сторінок в соцмережах.