вельми неочікувана ідея 🤭
Posts by Хівря Станіславна
А прочитала, певно, у фейсбуці?
Бо моя мама звідти всі теорії змови чорпає 🤦
Карстен Дюсс з його "Вбивайте усвідомлено..."
Брін Вівер з її серійними вбивцями, які винищують поганців...
Дуже не вистачає таких персонажів, щойно починаю читати новини... хоч москалям "поможе" лише виверження вулкана на їхній території, шоб їх усіх спалило до нитки🤞🤞🤞 (як вони моє місто 😭👿)
чарівна цитата
прям про мене
👏👏👏🎉👏🎉👏🎉
🥇🏆💰
здається, що минули десятиріччя, відколи я з неймовірним ентузіазмом пірнала в отакий процес 😞
але ні
лише 5 років
Сама понапризначала зустрічей на сьогодні, а тепер не хочу з-під ковдри вилазить і йти соціалізуватись 🫣😶🌫️
Авдіокнига там у вільному доступі.
Я слухаю "Дідо Йванчік" на абук в оригінальному виконанні, точно розумію десь 75-80%, але це безмежно прекрасно 😍🥰😌
🫂
а потім побиватиметься, шо:
у 25 розлучена і з двома дітьми
у 30 досі не заміжня вдруге/втретє
у 50 живе з приблудою-алкоголіком, який тіпає їй нерви і все з хати пропиває 🤦♀️
хоч би родичі вже лишили тих дівчат/жінок у спокої
Говорив нам учитель географії у школі, що краще мати собак, ніж дітей.
Говорила директорка, що я, як вчитель, не вмію знайти ключик до дітей.
Обоє таки мали рацію:
- за 18 років не змогла навчити дитину добровільно застилати власне ліжко 🤦♀️
- кішка щодня приходить і допомагає застилати моє ліжечко 🥰
вирішила вчора бухнуть
згадала, що не витягла картоплю з погреба 🤦♀️
витягла
лишилось лише бажання лягти і не рухатись
файна профілактика ймовірного алкоголізму
добре хоч у читальному застосунку текст сам рухається, не потрібно навіть пальчик задіювати
а очі не втомились від фізичної праці 🤭
Доведеться частіше смажити картопельку, якщо таке їсте 🤔
Тефтелі - це ті ж голубці, але без капусти 🥰
Врешті-решт працівники тцк точно знайдуть і без попередження відвідають родину, аби, нікчемно скорчивши типу печальне гризло, віддати папірчик про те, що мобілізований зник безвісти або загинув 😞
Купила доньці цю книжку, вона її забракувала (може того, шо трилери раніше не читала, тож жанр не зайшов).
Тож тепер я читатиму, хоч в ігри і не граю 😏
Як не сподобається, віднесу в бібліотеку.
На Київщині таке є... було до 2020, тепер не знаю.
Спочатку замовляю книжечку на укрпошту, аби не платити за доставку... а потім побиваюсь, чо вона так довго їде, я вже змучилась чекати (ну бо місцеве відділення працює лише тричі на тиждень і вона ще два дні валятиметься на складі 🫠).
Економістка, трясця 🤦
Але роздратували навіть не дорослі (в процесі відвідин цвинтаря), а діти, які, наче на колядках, бігали з реготом поміж усіма могилками і збирали принесене 🫤🫠🤯
Ані на Донеччині, ані на Київщині таких диких звичок я не бачила. Це так збісило, шо пішла "гуляти", аби додому ті гівняні емоції не тягти.
А так добре починався день:
спочатку зустріла таксу, яка наче і вперед бігла, але так кумедно "навскоси" тулубом, шо неможливо було не посміхнутись 🤭
Потім руда білочка спочатку перебігла через дорогу, а потім сіла на дупцю, підняла передні лапки (як ховрашок) і десь когось там виглядала 🥰😍
Співчуваю.
Мене розчарування в книгах завжди печалять.
Але я таки рада, що припинила то читати на 50-тій сторінці першої книги, а про другу і не чула.
Але ж я трохи тойво... на помилках не вчуся, тож знову передзамовила у віваті другу частину Мрійника Стренджа (дитина вже виросла, поки дочекались, обкладинку змінили 🤦♀️), ну але я хоч читатиму, бо перша частина зачарувала.
Передзамовляю у Віваті (кілька разів): ой, пождіть, замовлення трохи запізнюється (або ж приходить вчасно, але з таким перекладом, шо рік несила навернуться, як от книга Емі Гармон 😞)
Вперше передзамовляю у Ранку, очікуючи книжечку у травні, але на наступний день: ой, та вже пакуємо і надсилаємо 🫣🥰
минулоріч не було
цього року - хтозна
Майже цілий рік мій організм геть ніяк не реагує на звук трактора.
Але протягом кількох тижнів навесні це суцільний стрес: "О, трактор, а у мене город не ораний" 🤦♀️
(особливо нині, коли всіх молодих трактористів вигребли на фронт, лишились лиш пенсіонери, які велик ледь тримають, не те шо трактор 😑)
не певна щодо епічности
але точно фентезійний
про наявність еротики не певна (давно дивилась), бо він мені був радше моторошний
Замовила новеньку книжечку Катерини Пекур 🥰
Тепер би ще діждати...
Відколи я втратила обох моїх братів, мені не цікава ані половина, ні навіть чверть, не те шо один.
Один - вже не цікаво. Не справляєцця з напливом молитов.
Тож сенсу менше ніж навіть здійснити запит у держінстанцію, там хоч є надія, що його виконають за 30 днів чи хоч колись.
От раніше було краще, напевно, ймовірно, бо їх був цілий пантеон. І то в кожній мітології свій окремий.