Тримаю в думках перелік справ на сьогодні та тиждень загалом. Робота, халтура, запис до лікарки... Думаю, треба ж ще до декількох лікарів записатися, і тихенько в голові лунає знайоме: або повіситися.
Не сумував, дякую.

Вісім років назад ти був першим, що я бачив кожного ранку, коли прокидався. Сподіваюсь, в моїх обіймах було легше уходити.
Ти був дивовижним, мій маленький.

Схоже, мій мозок не вміє розрізняти стани втоми і бажання померти.

Пензлі цікаві, роблять ніби більш фактурними нариси.)

На ділі виявилось, що ти просто не розумієш, що бачиш щось нереальне. Хоча коли бачив спотворені контури предметів, то розумів, що так бути не повинно.
А ось візуально змінені власні руки сприймались просто неймовірно реально. Я не міг усвідомити, що це не насправді.

Вчора після пробудження у мене вперше за життя були реальні зорові галюцинації. На щастя, це була лише побочка через перехід з одного препарату на інший.

Я був чомусь певен, що це повинно бути неймовірно страшно. Було відчуття, що якщо побачу галюцинацію, то перелякаюсь до смерті.

Це дуже складно сформулювати.

Відчуття, будто би щось зламано всередині. Кава зранку має присмак крові, і мені фізично напружує будь-який шум, я відчуваю, ніби щось ось-ось клацне і я втрачу зв'язок з реальністю.

Думаю, якщо доживу до старості, буду тим стариганем, якого весь час все дратує.

Більшість часу я знаю, який сенс в тому, що я досі борюсь. Але іноді бувають моменти, коли залишається всередині лише втома і апатія. Мені здається, що я більшість свого життя тільки і роблю, що оббиваю пороги лікарень.

Я так втомився вже бігти з усіх сил, щоб тільки залишитися на місці.

Майже перша ночі. Час думати.

Повертаюся думками в минуле і задаюсь питанням: наскільки повинно було бути некомфортно в своєму житті дитини, щоб похмурий, химерний вигаданий світ, повний болю і страждань, зачарував і досі викликає всередині спокій і відчуття дому?

Вчергове наполегливо пропоную зануритися тобі, #укррайт, в нашу романтичну історію з пікантною начинкою 😏❤️‍🔥
archiveofourown.org/works/75174591

Можливо, скетч, так) просто я в захваті від цих неохайних штрихів що навіть забув, що у вас є свіжий портрет вашої персонажки

Дуже смачно!! 🙌 мені здається чи у вас стиль колорінгу змінився?

А ще уяви, що ця людина ображає (читай б'є) твою тваринку

Зрозуміло. Тоді поки розповсюджуємо шаблон на листи

Якщо вас обурюють зміни в майбутньому цивільному кодексі, що обмежують права квір-людей на сім'ю і при цьому розширюють можливості по одруженню з неповнолітніми - пишіть листи депутатам!

Дякую, я серйозно націлений на те, щоб тримати руку на пульсі стосовно цього питання.

Я теж не можу знайти притомну петицію, лише одна про шлюб з дитиною, цього недостатньо. Давайте разом зробимо, я сам не потягну

Що я кажу їй, так це діагнози, які вона мусить знати, і список ліків, які приймаю. Там два препарата АД і один антиконвульсант. Вважати, що я не займаюсь спортом, бо "ну я теж лінива, нічого, спорт це корисно", це максимально некомпетентно, враховуючи, що препарати вона впізнала.

Також я не кажу їй свої ментальні діагнози чи розлади. Не кажу, що колись рахував калорії і дорахувався до того, що якщо наїдав за день більше 800, то це був поганий день. Як відчував провину за "погані" продукти. Пробував діету з постною гречкою і поплатився болями в шлунку.

Лікарка каже: додайте спорт, просто спробуйте!
Я не буду пояснювати їй, що я за життя пробував хатха-йогу, "казуальну" йогу, багато років робив просту руханку зранку, робив кардіо, пробував степінг або тягати залізо і просто займатися вдома. Більше за все мені зайшло фехтування, бо це було цікаво.

Лікарка каже: їжте овочі.
Але я не дуже люблю їх, я намагаюсь їсти зараз те, що не викликає неприємних відчуттів, щоб зберегти свій ментальний стан, але я не буду пояснювати цього на короткому прийомі незнайомій людині. Я стараюсь їсти по можливості лише комфортну їжу зараз.

Складно, коли наслідки емоцій проявляються раніше усвідомлення. Знову саморуйнівні імпульси. Я сам собі набрид. Але що це? Втома? Нудьга? Сум? Я дізнаюсь про це, можливо, завтра.

Дійсно красуня ✨

Потім шукав вже свідомо гроші, особливо коли не було за що купити картку на інтернет.

Зараз сиджу, згадую про це, і ловлю себе на думці: який інтернет по карткам, що за маячня взагалі? Як справжній дід вже, їй-богу.

Згадав, як в дитинстві побачив дві гривні в снігу, і змусив мати зайти в м'ясний за сосисками. Це була тоді не тільки комфортна їжа, це був для мене делікатес, бо ми досить рідко могли собі дозволити купити просто так їх. На ці дві гривні ми купили декілька всього сосисок. Але яке ж це було щастя.

Ми всі ходимо на межі. Хіба це не причина для того, щоб було неспокійно?

Я намагаюсь створювати собі добрі спогади. Деякі мої дні можна сміливо назвати гарними. Я отримую задоволення, я дійсно стараюсь. Сміюсь, коли ми зідзвонюємося, жартую, підтримую тон. Не показую, що мені страшно. Але мені страшно. Ми так рідко говоримо. Мені не вистачає підтримки і турботи.

Розтривожився. Не знаю, чого. Наче немає якоїсь вагомої причини. Просто якась туга незрозуміла і важкі думки. Можливо, я сумую. Мені критично не вистачає спілкування. Думаю, думаю... Вісім кілометрів. Це відстань, яку я можу пройти пішки за скільки, півтори години? Це занадто близько до нуля.

Що ви бачите перед собою? Правильно, це скарб! Скарб, який від мене підступно приховала неймовірна @cheeremi.bsky.social, але я все ж змусив її поділитися зі мною ним і я просто в коханні 😭💖 як завжди, коли бачу її чарівничок. А тепер вони зі мною аж на цілий рік!! 🙌✨

Подивилися з моєю чарівною @hilckavinohradna.bsky.social новий СХ вчора. Враховуючи, що це по моїй улюбленій частині, я багато фейспалмив, звісно, просто через факт зміни якихось важливих моментів, але не так багато, як підчас другого фільму. Там все було набагато гірше, цей хоч на фільм схожий.