"Леді-стрункість" Образ жінки у стилі модерн (початок ХХ століття). Її широкополий капелюх із пір'ям і витончений силует були характерними для моди тієї епохи.Розміри: 11 × 13 см.

"Slender Lady" In the year of 1910, when the Art Nouveau style reigned supreme and the world, seemingly weary of the rigours of past ages, had learned once more to be light of heart, it was my fortune to encounter a lady who did not so much walk as glide between the moments. The female form in those days revealed itself in exquisite silhouettes that did not constrain movement, but rather seemed born of it. And behold: her figure—slender as a line drawn by a master’s hand without hesitation, without undue pressure. A wide-brimmed hat, most lavishly adorned with plumage, rose above her like a private cloud that did not weigh her down, but followed—obediently, yet with pride. Those feathers lay not still, but seemed possessed of a life of their own, catching the faintest breath of air that one might not even feel oneself. She carried herself with ease—not as those who display their beauty, but as those so accustomed to it that they no longer perceive its weight. And I mused: was it her attire that rendered her so graceful, or was it she herself who taught the fabric how to move aright?

"Леді-стрункість" Літа 1910-го, коли стиль модерн панував і світ, здавалося, втомившись від суворості минулих віків, навчився знову бути легким, довелось мені стріти леді, що не стільки йшла, скільки ковзала поміж митями. Жіноча подоба в ті часи являлася у витончених силуетах, що не обмежували руху, а мовби народжувались разом із ним. І се ж бо бачимо: постать її — струнка, мов лінія, проведена рукою майстра без вагання, без зайвого натиску. Крисаня широка, пір’ям пребагато оздоблена, здіймається над нею, немов власна хмара, що не тисне, а слідує — слухняно й водночас гордо. Пір’я ж те не лежить нерухомо, а ніби живе своїм життям, ловлячи найменший подих повітря, якого й сам не завжди відчуваєш. Вона ж трималась легко — не як ті, що демонструють красу, а як ті, що до неї звикли настільки, що вже не помічають її ваги. І подумалось мені: чи то вбрання її робить такою граційною, чи сама вона навчає тканину рухатись правильно?

🇬🇧 Technique: Hand-embossed metal (repoussé).Materials: Aluminum, acrylic, bronze powder, plastic (base), fire and milk patination. Size: 11×13 cm with frame (inner size: 8×10 cm).Features: Accompanied by a bilingual certificate. 🇺🇦 Картина виконана в техніці ручного тиснення на металі. Матеріали: алюміній, акрил, пудра бронзи, пластик ( основа), патинування вогнем та молоком. Розмір: 11×13 см з рамкою, (внутрішній — 8×10 см). Доповнена двомовною інформаційною табличкою на джутовій нитці

"Slender Lady"
A woman in the Art Nouveau style (early 20th century). Her wide-brimmed feathered hat and slender silhouette were characteristic of the fashion of that era. Dimensions: 11 x 13 cm.
#metalrepousse #repousseart #repujado #fashionhistory #metalart

"Срібна дама" Образ жінки пізнього ренесансу (ХVІ століття): діадема, масивне намисто й сережки. Ідеалізовані риси та об'ємність портрета підкреслюють пишність доби.

"Silver Lady" In the year of our Lord fifteen hundred and some, amidst the palatial splendour, where the zephyr hung heavy with perfumes and the whispers of outlandish secrets, I beheld a lady who did not walk — but seemed to glide, as if space itself receded before her. Her brow was crowned with a diadem that glimmered with restraint, yet steadfastly, like a river beneath the Phoebus sun, which vaunteth not itself, yet holdeth the eye Her pendants, long and ponderous, swayed softly with her every measure, as though they tolled the time — not of the chronometer, but that which dwelleth between utterances. I could not forbear and bespake her: — Wilt thou vouchsafe, my lady, to have thy visage fixed in metal, lest time devour it? She looked upon me — not with amazement, nor with severity, but with that smile which knoweth more than it discloseth, and spake: — Preserve it, if thou canst… but adorn it not overmuch. I am already burdensome enough for the memory. And I did not straightway discern whether she spoke of her jewels or of something else. I stood for a fleeting space as she withdrew, leaving behind not footsteps — but an echo. Thus was I constrained to hold this likeness in metal — not as the verity, but as an endeavour not to forget.

"Срібна Дама" У літо тисяча п’ятсот якесь, серед сплендору палацового, де зефір був тяжким від ароматів та шепотіння чужосторонніх тайн, узрів я пані, що не йшла — а мовби левітувала, ніби сам простір перед нею уступав. Чоло її вінчала діадима, що блищала стримано, але ретельно, мов ріка під фебом, котра не глаголе про себе, та все ж не дає оку відірватися. Моністо масивне спадало на перса, мов знак не лише маєтності, а й тягаря — чи то гонору, чи то думностей, що не кожному судилося вчути. Кантарі ж її, довгі та важкі, тихо хилиталися при кожному русі, ніби одмірювали час — не той, що на дзиґарях, а той, що поміж глаголами. Не утерпів я й воззвав до неї: — Чи зволите, пані, імаго ваше у металі зафіксувати, аби не пожер його час? Вона ж глянула — не здивовано, не суворо, а з тією усмішкою, що більше вістіть, ніж відкриває, і рекла: — Збережіть, коли ізможете… але не прикрашайте надміру. Я й без того досить обтяжлива для пам’яті. І не втямив я одразу, чи про клейноди мова була, чи про щось інше. Стояв я ще мить, поки вона віддалилася, лишивши по собі не кроки — а резонанс. Тож довелось мені і сей лик у металі втримати — не як істину, а як спробу не забути.

🇬🇧 Technique: Hand-embossed metal (repoussé).Materials: Aluminum, acrylic, bronze powder, fire and milk patination.Size: 10×13 cm with frame (inner size: 7×10 cm).Features: Accompanied by a bilingual information plaque on a jute string. 🇺🇦 Картина виконана в техніці ручного тиснення на металі. Матеріали: алюміній, акрил, пудра бронзи, патинування вогнем та молоком. Розмір: 10×13 см з рамкою, (внутрішній — 7×10 см). Доповнена двомовною інформаційною табличкою на джутовій нитці

"Silver Lady"
Late Renaissance portrait (16th century). Diadem, heavy necklace, and earrings. Idealized features and sculpted depth highlight the era's splendor.
#metalembossing #repousse #repujado #fashionhistory #sodacanart

"Дама з Кадіса" Образ жінки у вбранні кінця XVIII століття. Широкий капелюх, високий комір блузи та великий бант відображають тогочасну іспанську моду.

"Lady from Cádiz" Our next step led us to the twilight of the eighteenth century, to the sunlit city of Cádiz, where light does not merely fall from the sky, but seems to command everything around it to shine with doubled force. Here, even fashion mirrors the sun itself—knowing neither restraint nor modesty in its grandeur, dazzling all who dare to look. Behold this noble lady: her wide-brimmed hat casts not only a graceful shadow upon her face, but perhaps also conceals her thoughts from those too eager to read them. Her high collar stands like a vigilant guard, preserving her virtues—or perhaps only pretending to, for who can truly tell where sincerity ends and performance begins? And the grand bow at her neck speaks without words—louder, indeed, than any speech: “I am the one who reigns here.” And, I must confess, the world does seem to pause—if not entirely, then at least within my own gaze. Her entire figure burns with the true flame of the Spanish spirit, where every fold and every line carries meaning, though not every meaning is meant to be understood. For within her gaze lies not only beauty, but a delicate net, woven of intrigue and allure—one in which you find yourself caught before even considering escape. I found myself wondering: is it the sun of this city that burns so fiercely, or does she carry her own light—and keep it to herself?

"Дама з Кадіса" Наступний же крок наш привів до заходу віку вісімнадцятого, у сонцесяйний град Кадіс, де світло не просто падає з небес, а наче велить усьому довкола сяяти з подвоєною силою. Тут і мода місцева, мов саме світило, — не знає міри, ані сорому у величі своїй, та гордо очі засліплює. Погляньте-бо на сю шляхетну пані: у капелюсі розлогім, що тінню своєю не лише лик прикрашає, але й думки її, певне, ховає від надміру цікавих. Комір високий, мов страж невсипущий, стоїть при ній, чесноти її боронячи — чи, може, тільки вдаючи те, бо хто ж нині розбере, де щирість, а де гра тонка? А бант превеликий, що при шиї її красується, говорить без слів, та ще й гучніше, ніж будь-яка промова: “Я тут є владарка, і світ нехай на мить зупиниться, аби це визнати”. І, признатися, світ таки зупиняється — якщо не весь, то принаймні погляд мій. Весь образ її — то пломінь істинний духу іспанського, де кожна складка й кожна лінія мають сенс, хоч і не всякому той сенс відкривається. Бо в погляді її — не лише краса, а й сіть тонка, сплетена з інтриг та зваби, в яку потрапляєш раніше, ніж устигнеш подумати про втечу. І дивно мені стало: чи то сонце цього града так пече, чи то сама вона сяйво при собі носить — і не ділиться?

🇬🇧 Technique: Hand-embossed metal (repoussé).Materials: Aluminum, acrylic, fire and milk patination.Size: 10×13 cm with frame (inner size: 7×10 cm).Features: Accompanied by a bilingual information plaque on a jute string. 🇺🇦 Картина виконана в техніці ручного тиснення на металі. Матеріали: алюміній, акрил, патинування вогнем та молоком. Розмір: 10×13 см з рамкою, (внутрішній — 7×10 см). Доповнена двомовною інформаційною табличкою на джутовій нитці.

"Lady of Cadiz"
The image of a woman in late 18th-century attire. Her wide-brimmed hat, high collar blouse, and large bow reflect Spanish fashion of the time.
#metalrepousse #repousseart #repujado #fashionhistory #upcycling #metalart