"Елегія Риму" Образ жінки в традиціях італійського Ренесансу (XVI ст.). Про це свідчать її пишна зачіска, багатошарове намисто та витончений профіль, що є характерними рисами тогочасної моди.

"Elegy of Rome" A wondrous vision rose before mine eyes — not as a fleeting memory, but as a reflection in the alchemical mirror of time, where the past fadeth not into oblivion, but bideth its hour until a gaze lighteth upon it once more. And this befell in Rome, the Eternal City, where every stone treasureth more than a mortal tongue can utter. I behold this image and descry a lady of high degree, most radiant and noble, fashioned in the canons of the Renaissance, which hath not passed away but endureth — in every profile, in every line, in every glance. Her tresses are pompous and subtly entwined, like a diadem invisible, crowning not worldly power but sovereign virtue. Her necklace, manifold and rich, wrought of oriental pearls and precious gems, gloweth with a soft lustre, not to beguile, but to affirm the majesty of her spirit. Her profile — exquisite, as if graven upon antique medals — is turned not toward me, but as if into another ethereal dimension, where all moments are already consummated and yet but only commencing. — “By what wind hath thy soul been cast upon my shores, O wandering pilgrim?” she whispered, without turning, her voice as sweet as the echo of a forgotten lute. — “I am but a humble captive of thy beauty,” I replied, inclining my head. “I have come only to consume away in the radiance of thy majesty.” — “Then have a care,” she spake with a sigh scarce heard. “In Rome, even a chance glance may turn into eternal love... or into eternal stone.” And then I perceived: this vision is no elegy for things bygone. ’Tis a cantilena of that which never passeth away.

"Елегія Риму" Дивна візія постала перед очима моїми — не яко спомин, а яко відбиток ув алхімічнім дзеркалі часу, де минувшина не щезає в небуття, а лише чекає, допоки на неї знову звернуть погляд. І було се у Римі, граді вічнім, де кожен камінь пам’ятає боліє, ніж здатне виректи слово смертного. Зрю на сей образ і бачу жону пресвітлу та вельможну, сотворену у канонах Відродження, що не минуло, а триває — у кожнім профілі, у кожній лінії, у кожнім погляді. Зачіска її препишна, хитромудро сплетена, мов діадема невидима, що не владу, а чесноти вінчає. Намисто ж многосложне, з перлів оринтальських та каміння коштовного, тихо сяє, не зваблюючи, а потверджуючи маєтність духу. Профіль її — витончений, мов на античних медялях викарбуваний, звернений не до мене, а ніби в інший вимір етерний, де всі миті вже звершились і водночас лише зачинаються. — «Яким вітром прибило вашу душу до моїх берегів, о блудний мандрівче?» — прошепотіла вона, не обертаючись, і голос її був солодким, мов відлуння забутої лютні. — «Я лиш смиренний полонений вашої краси, — відказав я, схиляючи голову. — Прийшов, аби згоріти у променях вашої величі». — «То бережіться, — мовила вона з ледь чутним зітханням. — У Римі навіть випадковий погляд здатен обернутися на вічне кохання... або на вічне каміння». І збагнув я тоді: образ сей — не елегія про минувшину. Се кантилена про те, що ніколи не минає.

🇬🇧 Technique: Hand-embossed metal (repoussé).Materials: Aluminum, acrylic, fire and milk patination.Size: 10×13 cm with frame (inner size: 7×10 cm).Features: Accompanied by a bilingual information plaque on a jute string. 🇺🇦 Картина виконана в техніці ручного тиснення на металі. Матеріали: алюміній, акрил, пластик (основа), патинування вогнем та молоком. Розмір: 10×13 см з рамкою, (внутрішній — 7×10 см). Доповнена двомовною інформаційною табличкою на джутовій нитці.

"Elegy of Rome"
A woman in the Italian Renaissance tradition (16th c.). Her elaborate hairstyle, layered necklaces, and elegant profile are characteristic features of the fashion of that era.
#Renaissance #ArtHistory #metalrepousse #fashionhistory #repujado

"Леді-стрункість" Образ жінки у стилі модерн (початок ХХ століття). Її широкополий капелюх із пір'ям і витончений силует були характерними для моди тієї епохи.Розміри: 11 × 13 см.

"Slender Lady" In the year of 1910, when the Art Nouveau style reigned supreme and the world, seemingly weary of the rigours of past ages, had learned once more to be light of heart, it was my fortune to encounter a lady who did not so much walk as glide between the moments. The female form in those days revealed itself in exquisite silhouettes that did not constrain movement, but rather seemed born of it. And behold: her figure—slender as a line drawn by a master’s hand without hesitation, without undue pressure. A wide-brimmed hat, most lavishly adorned with plumage, rose above her like a private cloud that did not weigh her down, but followed—obediently, yet with pride. Those feathers lay not still, but seemed possessed of a life of their own, catching the faintest breath of air that one might not even feel oneself. She carried herself with ease—not as those who display their beauty, but as those so accustomed to it that they no longer perceive its weight. And I mused: was it her attire that rendered her so graceful, or was it she herself who taught the fabric how to move aright?

"Леді-стрункість" Літа 1910-го, коли стиль модерн панував і світ, здавалося, втомившись від суворості минулих віків, навчився знову бути легким, довелось мені стріти леді, що не стільки йшла, скільки ковзала поміж митями. Жіноча подоба в ті часи являлася у витончених силуетах, що не обмежували руху, а мовби народжувались разом із ним. І се ж бо бачимо: постать її — струнка, мов лінія, проведена рукою майстра без вагання, без зайвого натиску. Крисаня широка, пір’ям пребагато оздоблена, здіймається над нею, немов власна хмара, що не тисне, а слідує — слухняно й водночас гордо. Пір’я ж те не лежить нерухомо, а ніби живе своїм життям, ловлячи найменший подих повітря, якого й сам не завжди відчуваєш. Вона ж трималась легко — не як ті, що демонструють красу, а як ті, що до неї звикли настільки, що вже не помічають її ваги. І подумалось мені: чи то вбрання її робить такою граційною, чи сама вона навчає тканину рухатись правильно?

🇬🇧 Technique: Hand-embossed metal (repoussé).Materials: Aluminum, acrylic, bronze powder, plastic (base), fire and milk patination. Size: 11×13 cm with frame (inner size: 8×10 cm).Features: Accompanied by a bilingual certificate. 🇺🇦 Картина виконана в техніці ручного тиснення на металі. Матеріали: алюміній, акрил, пудра бронзи, пластик ( основа), патинування вогнем та молоком. Розмір: 11×13 см з рамкою, (внутрішній — 8×10 см). Доповнена двомовною інформаційною табличкою на джутовій нитці

"Slender Lady"
A woman in the Art Nouveau style (early 20th century). Her wide-brimmed feathered hat and slender silhouette were characteristic of the fashion of that era. Dimensions: 11 x 13 cm.
#metalrepousse #repousseart #repujado #fashionhistory #metalart

"Дама з Кадіса" Образ жінки у вбранні кінця XVIII століття. Широкий капелюх, високий комір блузи та великий бант відображають тогочасну іспанську моду.

"Lady from Cádiz" Our next step led us to the twilight of the eighteenth century, to the sunlit city of Cádiz, where light does not merely fall from the sky, but seems to command everything around it to shine with doubled force. Here, even fashion mirrors the sun itself—knowing neither restraint nor modesty in its grandeur, dazzling all who dare to look. Behold this noble lady: her wide-brimmed hat casts not only a graceful shadow upon her face, but perhaps also conceals her thoughts from those too eager to read them. Her high collar stands like a vigilant guard, preserving her virtues—or perhaps only pretending to, for who can truly tell where sincerity ends and performance begins? And the grand bow at her neck speaks without words—louder, indeed, than any speech: “I am the one who reigns here.” And, I must confess, the world does seem to pause—if not entirely, then at least within my own gaze. Her entire figure burns with the true flame of the Spanish spirit, where every fold and every line carries meaning, though not every meaning is meant to be understood. For within her gaze lies not only beauty, but a delicate net, woven of intrigue and allure—one in which you find yourself caught before even considering escape. I found myself wondering: is it the sun of this city that burns so fiercely, or does she carry her own light—and keep it to herself?

"Дама з Кадіса" Наступний же крок наш привів до заходу віку вісімнадцятого, у сонцесяйний град Кадіс, де світло не просто падає з небес, а наче велить усьому довкола сяяти з подвоєною силою. Тут і мода місцева, мов саме світило, — не знає міри, ані сорому у величі своїй, та гордо очі засліплює. Погляньте-бо на сю шляхетну пані: у капелюсі розлогім, що тінню своєю не лише лик прикрашає, але й думки її, певне, ховає від надміру цікавих. Комір високий, мов страж невсипущий, стоїть при ній, чесноти її боронячи — чи, може, тільки вдаючи те, бо хто ж нині розбере, де щирість, а де гра тонка? А бант превеликий, що при шиї її красується, говорить без слів, та ще й гучніше, ніж будь-яка промова: “Я тут є владарка, і світ нехай на мить зупиниться, аби це визнати”. І, признатися, світ таки зупиняється — якщо не весь, то принаймні погляд мій. Весь образ її — то пломінь істинний духу іспанського, де кожна складка й кожна лінія мають сенс, хоч і не всякому той сенс відкривається. Бо в погляді її — не лише краса, а й сіть тонка, сплетена з інтриг та зваби, в яку потрапляєш раніше, ніж устигнеш подумати про втечу. І дивно мені стало: чи то сонце цього града так пече, чи то сама вона сяйво при собі носить — і не ділиться?

🇬🇧 Technique: Hand-embossed metal (repoussé).Materials: Aluminum, acrylic, fire and milk patination.Size: 10×13 cm with frame (inner size: 7×10 cm).Features: Accompanied by a bilingual information plaque on a jute string. 🇺🇦 Картина виконана в техніці ручного тиснення на металі. Матеріали: алюміній, акрил, патинування вогнем та молоком. Розмір: 10×13 см з рамкою, (внутрішній — 7×10 см). Доповнена двомовною інформаційною табличкою на джутовій нитці.

"Lady of Cadiz"
The image of a woman in late 18th-century attire. Her wide-brimmed hat, high collar blouse, and large bow reflect Spanish fashion of the time.
#metalrepousse #repousseart #repujado #fashionhistory #upcycling #metalart